Lyakhov’s Blog

  Author: Andriy Lyakhov

Не сумуй, що так швидко спливають роки,
Що все більше стає незавершених справ,
І що втома частіше дається взнаки,
Ніж тоді, коли мріяв, співав і кохав.

Ми не в змозі змінити все те, що пройшло,
Бо в минуле нікому нема вороття.
І хто знає, чи може майбутнє життя
Будь таким, як ми хочемо, долі на зло?

Надто часто я чую у відповідь — "Ні,
Хтось життєві гастролі за нас розписав.
До останнього кроку і навіть в труні
Ми зіграєм останню із наших вистав."

Та ти краще не слухай пустих балачок —
Є у кожного шанс на свій зоряний шлях.
Бог не смикає нитки покірних ляльок,
Всі ми вільні в словах, у думках, у ділах…

Тож ніколи не пізно піднятись з колін,
Знову мріять, кохать і співати пісні.
Не сумуй… і не треба лічити годин,
Хай тривоги згорять у сердечнім вогні.
 

Базель,  Січень 2006